Законодавчі зміни в Україні після вторгнення РФ: як просуваються реформи у другому кварталі 2022 року

 Джерело

Попри російську агресію, у другому кварталі 2022 року втримався темп реформ в Україні. За період з квітня по кінець червня зафіксовано 33 реформи та жодної антиреформи. Чверть з них отримали від експертів оцінку +2 бали чи більше.

Про це йдеться у матеріалі видання VoxUkraine

Ключові зміни

Найвищу оцінку (+3 бали) отримало рішення про приєднання України до європейської енергосистеми.

Опівночі 24 лютого енергетична система України для тестування автономної роботи була від’єднана від енергосистем Росії та Білорусі. Але внаслідок початку повномасштабного наступу РФ на Україну зворотне приєднання стало неможливим. Завдяки тісній співпраці Укренерго і європейської системи операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) у березні 2022 року стало можливим об’єднання європейської та української енергосистем. Окрім енергетичної безпеки та незалежності від РФ та Білорусі під час війни це також дало Україні вигідний ринок для продажу електроенергії.

Ще два закони, які зближують Україну з Європою:

  • закон про ратифікацію “відкритого неба” з ЄС (+2 бали). Тепер Україна та країни ЄС матимуть спільні стандарти з авіаційної безпеки, захисту прав споживачів авіапослуг, організації повітряного руху. Також Угода скасовує монополію на авіамаршрути, що встановлювалася двосторонніми договорами між країнами.
  • закон про адмінпроцедуру (+2 бали) унормовує процедуру взаємодії адміністративних органів із громадянами та юрособами. Так, він впроваджує поняття “заінтересованих осіб” для адміністративних справ та вимагає повідомляти таких осіб про початок адміністративних проваджень, пов’язаних із їхніми інтересами.

Закони, які покликані зменшити вплив РФ на Україну та покарати воєнних злочинців і колаборантів:

  • закон про співробітництво з Міжнародним кримінальним судом (МКС) (+2 бали) є спробою створити алгоритм взаємодії з ним без ратифікації Римського статуту, який встановлює правила діяльності МКС. У законі зазначено, що його дія поширюється тільки на злочини російської армії, посадовців РФ та інших країн, вчинені в Україні під час збройної агресії.
  • закон про заборону проросійських партій (+2 бали) додає у закон про політичні партії ще дві причини для заборони діяльності партії в Україні: виправдовування/ заперечення російської агресії або прославлення чи підтримка окупантів. Також закон зменшує сторонній вплив на українські політичні партії, забороняючи їм укладати угоди, які ставлять їх у підпорядковане становище відносно іноземних організацій чи партій.
  • закон щодо покарання колаборантів (+2 бали) доповнює Кримінальний кодекс статтею про пособництво державі-агресору. За умисну допомогу (реалізація рішень держави-агресора, добровільна передача матеріальних ресурсів окупантам та подібне) можна отримати позбавлення волі на термін до 12 років, а також заборону обіймати певні посади на строк до 15 років.

Інші ключові реформи:

  • закон про надання ліків зі співчуття (+2 бали) створює механізми для безоплатного надання українцям незареєстрованих в Україні ліків. Це буде можливо у рамках двох типів програм, які мають затверджуватися Міністерством охорони здоров’я.
  • закон про приєднання “Ощадбанку до загальної системи гарантування вкладів (+2 бали). До цього “Ощадбанк” був єдиним банком, який гарантував вкладникам повне повернення суми депозиту в разі свого виведення з ринку.

Графік 1. Сума балів подій за напрямками, 2 квартал 2022

Державне управління

У другому кварталі влада ухвалила сім реформ у сфері державного управління. Чотири з них ініціювала Верховна Рада, ще три Кабінет Міністрів. Однак три закони були ухвалені після врахування пропозицій президента, тому ми зарахували його до співавторів цих регуляцій.

Серед найважливіших змін у цій сфері, окрім вищенаведених законів про заборону проросійських партій, покарання колаборантів, співпрацю з Міжнародним кримінальним судом та адміністративну процедуру, такі:

  • створення уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (+1 бал). Уповноважений буде опікуватися питаннями зниклих безвісті замість Комісії, яка діяла раніше. Постанова також доручає МВС забезпечити функціонування Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин.
  • закон, що забороняє символіку вторгнення та проросійські громадські організації (+0,8 бала). За ним Україна визнає Росію державою-терористом, метою якої є геноцид українського народу, та забороняє створення, поширення і використання в Україні та за кордоном з пропагандистською метою продукції, що використовує латинські літери “‎Z” та “‎V” як символи воєнного вторгнення чи містить офіційну або неофіційну символіку (емблеми) збройних сил Російської Федерації.

Бізнес-середовище

До ключових змін, окрім ратифікації вищезгаданої угоди про “відкрите небо”, належать:

  • закон про вдосконалення механізму протидії рейдерству (+1,5 бала). Він містить багато “‎технічних”, але важливих змін. Наприклад, робоче місце держреєстратора має відповідати місцезнаходженню суб’єкта реєстрації чи центру надання адміністративних послуг — це зменшує можливості звернутися до “свого” реєстратора.
  • закон щодо санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб (+1 бал). Він уточнює підстави включення фізосіб до санкційних списків. Зокрема санкції можуть накладатися на людей, які створюють загрозу національній безпеці чи територіальній цілісності України, або на осіб, що спонсорують таких людей.

Державні фінанси

Окрім закону про приєднання “Ощадбанку” до загальної системи гарантування вкладів важливими змінами стали такі:

  • спрощення доступу нерезидентів (іноземців, людей без громадянства, людей з українським громадянством, які постійно проживають в інших країнах) до державних цінних паперів України (+1 бал). Це зроблено з метою залучення додаткових коштів, адже тепер іноземці можуть легше інвестувати в українські військові облігації внутрішньої позики та інші цінні папери держави.
  • два закони для підтримки наукової діяльності: зміни до Митного кодексу для підтримки наукової діяльності (+1 бал) та звільнення  імпорту наукового обладнання від ПДВ (+1 бал). Влада намагається підтримати науку, знизивши податковий тиск на неї. Наукове обладнання та реактиви, які навчальні заклади та наукові установи закуповують для власних потреб, звільняються від ввізного мита та ПДВ.

Найбільші реформатори

У другому кварталі 2022 року лідером в ухваленні реформ стала Верховна Рада — 16 регуляцій, на другому місці Кабінет Міністрів — на його рахунку 12 ініційованих законів та ухвалених постанов. П’ять реформ (чотири з них у співавторстві) на рахунку Президента, дві важливі постанови ухвалив НБУ, одна реформа на рахунку Мінфіну. Також до рейтингу реформаторів потрапило “Укренерго”, яке підписало угоду про приєднання до європейського енергетичного простору.

Графік 2. Ініціатори реформ у 2 кварталі 2022

Графік 3. Середньоквартальне значення Індексу реформ

23 червня Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС (з умовами). Сподіваємося, статус кандидата та “дорожня карта” вступу до ЄС пришвидшать необхідні реформи в Україні та не даватимуть уряду (в широкому сенсі) збиватися на манівці.

Щоб європейська мрія стала реальністю, Україні необхідно розбудовувати інституції та подолати перешкоди на шляху до верховенства права, синхронізувати внутрішнє законодавство з європейським та тримати у фокусі кліматичні виклики і потребу розвитку “зеленої” енергетики та екологічного виробництва.

Схожі повідомлення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.