Захисниця рятує побратима, а у неї штани волочаться: відсутність жіночого однострою на передовій із незручності перетворюється на небезпеку

 Джерело

Поговорили з ініціаторкою розробки жіночої польової форми

В українській армії служить близько 50 тисяч жінок. І щодня кількість захисниць зростає. Жінки постійно доводять, що готові та можуть захищати батьківщину на рівні з чоловіками. Але робити це в парадній формі на передовій навряд чи можливо. Та в Україні досі затверджено особливу жіночу тільки для парадів. Питанням затвердження стандарту жіночої польової форми Міноборони зайнялося тільки нещодавно, попри те, що починаючи з 2014 року кількість жінок на фронті невпинно зростає.

УНН поспілкувався з ініціаторкою проекту «Arm Woman Now» Іриною Никорак, яка стала одним із тих, хто допоміг зрушити вирішення проблеми з місця.

– Дуже багато є жінок-добровольців, які заключають контракт і йдуть воювати за незалежність України. Жодна з цих жінок не забезпечена жіночою військовою формою, яка в дуже багатьох арміях світу присутня. Форма не затверджена, у нас на рівні наказу МО під №238 затверджений єдиний стандарт польової форми, яка відшивається за чоловічими лекалами. Тому й виникла ідея, яка підштовхнула ініціювати соціальний проект “Arm Woman Now”, ми хочемо одягнути кожну жінку-захисницю у функціональну та зручну форму. Зміни стосуються і всієї амуніції, зокрема, це дещо полегшені бронежилети, жіноче взуття чи просто взуття невеликих розмірів. Із взуттям зараз простіше, ця проблема дуже гостро стояла 2014 року, а зараз вже відшивають на українському ринку берці жіночих розмірів з 35 по 41, привозять також з інших країн.

З формою все складніше, тому що вона не відшивається, її купити в Україні неможливо. Дівчатам часто видають форму на два – три розміри більшу, і вони змушені її підшивати. А там де вони перебувають, на передовій, на першій лінії зіткнення, кравців нема. І часто дівчата чекають на ротацію, щоб поїхати до якогось населеного пункту, знайти кравця і перешити костюм. А зношуються ці костюми доволі швидко – це ж фізична робота, часто в окопах… Тому ми розробили лекала саме жіночої військової форми на основі військової форми НАТО – дівчата-військовослужбовиці з Америки передали власну форму. Ця форма вже була ношена, але за її станом можна зробити висновок що це дуже якісна форма: вона не протерта, вона в жодному місці не розірвана, шви також дуже гарно тримаються, вона комфортна, функціональна.

Я робила огляд на своїй сторінці в соцмережах і там навіть є бірка з надписом «NATO size» – вся розмірна сітка, по якій вони відшивають кітелі. Ви знаєте, було дуже дивно, я міряла на себе кітелі всіх можливих розмірів: починаючи з S , закінчуючи XL. Чотири кітеля різних розмірів і кожен з них ідеально ліг в плечах. Я ношу в житті розмір S, одягала розмір XL і все одно кітель на мені ідеально сидів. У них на рукавах передбачені фіксатори на гудзиках. У нас гудзики не використовуються в кітелях – у нас замок і липучки. Ми вирішили не так бурхливо розвивати події і не робити такий сміливий крок – пришивати гудзики, що робить форму ще й дорожчою. Вирішили також використовувати фіксатори, які і в чоловічій формі є, але вони будуть на липучках, і це буде на талії – на штанах, щоб дівчата себе комфортно почували, щоб не доводилось їх фіксувати двома чи трьома тактичними поясами. Я сподіваюсь що такі лекала в доопрацьованому вигляді, чи в тому, в якому вони є зараз, ляжуть в основу стандарту жіночої форми, яка буде внесена в наказ МО.

А як ви дізналися про існуючу проблему з жіночою формою?

– Як зараз пам’ятаю, це був кінець квітня, до нас надійшов запит з Ізюмського напрямку – хлопцям не вистачало форми. Надійшло таке прохання: «Дайте нам, будь ласка, 9 чоловічих форм і ще одну найменшого чоловічого розміру – 44-й або 42-й». Я дуже здивувалась, кажу: «А це кому потрібно?», вони кажуть: «У нас дівчинка-артилеристка». І виявилося, що вона зносила вже попередню форму, ходила з протертими колінами, і їй оперативно потрібна була форма. Я ще подумала, що нічого собі – дівчинка з розміром XS-S, таку військову посаду обіймає і перебуває на фронті разом з чоловіками-артилеристами. У нас були гроші на придбання форми – надонатили, і коли я запропонувала купити жіночу форму, то виявилося, що її немає.

Я людина зовсім не військова, ніколи не була пов’язана з військовою службою і власне я, як і більшість людей цивільних, про цю проблему не знала. Дівчата-військовослужбовці звісно знали, але в армії не прийнято було про це говорити і всі воювали в чоловічій формі, якимось чином її пристосовуючи, або перешиваючи. З тих пір я почала дуже детально вивчати це питання, почала зізвонюватись з дівчатами, які колись служили або зараз несуть службу, всі підтвердили: «Так, жіночої форми немає». Потім я вивчила цілий трактат на 65 сторінок – наказ МО, в якому затверджені повністю всі вимоги до всіх видів форм. Якщо ми кажемо про жіночу, то вона була тільки парадна – це кітель парадний, спідниця і підбори. Пам’ятаєте, минулого року на параді вони використовували саме підбори для жінок. Все! Солдатська польова форма єдина і вона чоловіча. Ми почали дуже активно про це писати, написала один пост в Instagram і він набув розголосу колосального. Я нікого не просила робити репост, просто якось так воно природнім шляхом трапилося і, власне, я вдячна всім, хто долучився до цього.

Ми з вами говоримо, а на швейному виробництві прямо зараз виготовляється партія жіночих форм. Форма буде протестована. Я щиро сподіваюся, що вона буде дійсно функціональною і дівчатам буде зручно. Ми хочемо отримати зворотній зв’язок від дівчат і зрозуміти, можливо якусь кишеню треба пришити вище чи нижче, може пояс незручний. Хочемо максимально покращити, зробити ці лекала ідеальними, і коли МО внесе єдиний стандарт жіночої форми у всі необхідні документи і затвердить так, як вимагає того закон, то вони зможуть закуповувати у різних виробництв України жіночу форму.

Це нефункціонально і небезпечно для жінки, яка одягає костюм і він не підходить їй за розміром, а вона, наприклад, повинна пробігти декілька кілометрів з важким рюкзаком парамедика на спині. Чи, для прикладу, вона допомагає своєму побратиму, який поранений, надати йому допомогу і витягнути його з поля бою. А в неї штани, які волочаться. А в неї рукава від кітеля, які знаходяться ось тут і вона їх підкочує. Я мало про це говорю, тому що хочеться зберігати оптимізм, але якщо заглибитися у деталі, то костюм виконує таку саму роль, як і вся інша амуніція. Це, в першу чергу, безпека і функціональність виконання бойового завдання.

Наскільки довгим є шлях від ідеї до безпосереднього отримувача цієї форми?

– Перший етап найскладніший для мене, тому що не маю швейного бізнесу і ніколи цим не займалася. Коли занурилася в ці процеси: яка повинна бути нитка, яким повинен бути шов, які липучки, яких розмірів, які кишені – там є дуже багато різних вимог, яких потрібно дотримуватися. Матеріал повинен бути якісний, спеціальний, аби він не загорався і не плавився. Намагаюся зробити так, щоб ця форма була не просто не гірша, а краща за ту, яку чоловікам зараз видають. Я хочу зробити її якісною, класною, яка не буде протиратися, не буде рватися, тому ми зараз закупили першу партію польської тканини. Зараз вже ми нарізали повністю з цього матеріалу складні частини для костюмів, їх зараз зшивають і будемо їх передавати декількома шляхами. У першу чергу ми передаємо дівчатам на «0». Це ті жінки-військовослужбовиці, які не мають змоги ні купити, ні забрати, наприклад, з пошти, ні підшити. Вони знаходяться там протягом 3-х місяців, це тривалий період часу і ми хочемо їх в першу чергу забезпечити формою. У подальшому, якщо у нас буде достатня кількість матеріальних ресурсів, у планах звісно забезпечити всіх жінок, які задіяні в ЗСУ. Є на сьогодні близько 50 000 – значить ми відшиємо 50 000 комплектів.

Це тільки в ЗСУ, правильно?

Ми зараз говоримо про ЗСУ спільно з Міноборони.

А як щодо Нацгвардії, до прикладу?

У НГУ, так само як і у МВС, і в Національній поліції також немає жіночих форм, але я думаю, що ми зараз даємо поштовх до реформування цього напрямку у всіх без виключення структурах. Я впевнена, що першими на цьому шляху будуть ЗСУ, а в подальшому складеться таким чином, що і дівчата, які несуть службу в НГУ і в Національній поліції, також зможуть отримати форму. Багато мені пишуть дівчат з різних структур, вони дуже просять про анонімність і кажуть про те, що ми теж хочуть мати свою форму, і щоб вона була жіночою. Тому передаємо в першу чергу на «0» – це передача через ЗСУ, через волонтерів, які зможуть дістатися до тієї локації, де власне знаходяться жінки. Я особисто також візьму ці форми і буду їх відвозити в ті частини, в які зможу доїхати і звичайно є місця, де все ще працює «Нова Пошта», на якійсь відстані знаходиться частина, але дівчата зможуть її забрати. Тобто ми зможемо адресно її направляти, у мене є вже цілий список по частинам, дівчата пишуть, що їх тут двоє, там п’ятеро, семеро. Я збираю їх розміри і готуємо на відправку. Тому відшиємо 250 – 300 форм, протестуємо їх, якщо все добре ми продовжимо відшивати по тим самим лекалам без зміни якихось конструкцій в штанах та кітелі, якщо ні – то будемо їх максимально вдосконалювати.

Розкажіть детальніше про сам процес відшивання, де знайшли місце для виробництва?

– Виробництво знайшли не самі! Коли ЗМІ почали записувати про нас сюжети та статті, то дуже багато виробництв почали до мене звертатися, що вони хочуть надати послуги. Власне я до сих пір з ними комунікую. Я шукаю тих, хто працює найкраще, найякісніше, але за найнижчою ціною. Вже зараз співпрацюємо з трьома виробництвами: одне у Івано-Франківській області, друге в Хмельницькому та Хмельницькій області, ще одне плануємо у Київській області. Тут навіть не питання кількості виробництв, а питання в об’ємах. Я щиро сподіваюсь, що ми гарно прокумонікуємо з нашими європейськими партнерами і зможемо залучити кошти, щоб виробити всі 50 тисяч комплектів форми. Безумовно, МО буде цей шлях проходити, вони точно будуть затверджувати стандарт жіночої військової форми. Це 100% займе певний час і ми не хочемо його втрачати, час – це найдорожчий зараз для нас ресурс і ми максимально, як волонтери, будемо це робити: відшивати і прагнути того, щоб у МО було гендерноорієнтоване бюджетування. Тому що це стосується не тільки форми, це і нижня білизна – у дівчат її зараз немає, їм видають чоловічу нижню білизну, яку вони, звісно, не використовують. Але тут є багато механізмів як це можна вирішити: або МО затвердить, так само як для чоловіків, стандарт нижньої білизни для жінок, або ж, як це відбувається в армії Канади чи Ізраїлю, буде виплачуватися компенсація і жінка за ці кошти зможе придбати те, що їй найзручніше.

Скільки потрібно грошей для реалізації цієї ініціативи?

– Зараз ми залучили шляхом проведення аукціонів і шляхом отримання коштів від соціально-відповідального бізнесу 424 тисячі гривень – це станом на зараз. Майже вся сума вже перерахована на виробництво. Ми продовжуємо проводити аукціони і нереально класно, що зірки українського шоу-бізнесу, співаки, спортсмени надають лоти і підтримують «Arm Woman Now». Ми вже отримали лоти від Надії Дорофеєвої, від Monatik, від Хливнюка і гурту «Бумбокс», від Вакарчука та «Океан Ельзи», від Дар’ї Астаф’євої, від братів Кличків. Ми весь час ведемо перемовини з іншими зірками, які максимально хочуть долучитися, вони і популяризують, і надають лоти, і допомагають нам у зборі коштів.

У нас два типи: або розігруємо, або оголошуємо аукціон. Наприклад, льодоруб від Ірини Галай. Це українська альпіністка, яка з цим льодорубом подолала Еверест і гору-вбивцю К2 (Чоґо́рі, друга за висотою гірська вершина після Джомолунгми – ред.). Ми його продали за 200 тис грн. Це круто, я вважаю. Звичайно, це не якісь мільйони гривень, на які можна розраховувати, але для нас це великий успіх. Тому що це був перший лот, який ми взагалі виставили на аукціон в рамках цього проекту.

Ми рахували наступним чином: ми заклали кошти у розмірі орієнтовно 2 000 гривень на одну жінку, що включатиме в себе форму (штани і кітель), набір нижньої тактичної білизни і футболку. У залежності від того наскільки дешевшим буде виробництво, тому що це перший крок, це перша відшита партія, якщо кількість більша, то вартість на одному костюмі значно менша, але ми узагальнили і на 50 000 жінок орієнтовна сума до 3 млн доларів. Коли ми це порахували і усвідомили, то мені здавалось, що це просто колосальні гроші, їх дуже важко буде зібрати, але подивіться, що відбувається зі збором коштів на «Байрактари» – 600 мільйонів, що відбувається взагалі з людьми: вони можуть не пити каву тиждень, щось собі не купувати, але вони ті 20-50 гривень обов’язково надішлють для того, щоб допомогти. Знаєте, жінки – це така категорія, яку дуже сильно хочуть підтримати наші люди, дуже. Жінка-військовослужбовець – це символ сміливості, колосальної незламності, яку вони показують на передовій, ризикуючи своїм життям. Я дуже хочу їм допомогти.

Дівчаток дуже багато пише, слова подяки і підтримки за те, що ми робимо і який проект розпочали. Тому ми будемо продовжувати це робити, доки кожна жінка, яка знаходиться зараз на передовій, не буде одягнута у жіночу форму.

Схожі повідомлення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.