У Києві захищають й обліковують водойми: для чого це потрібно

Джерело

До КП «Плесо» постійно звертаються кияни щодо незаконних дій забудовників на березах озер і річок. Журналістці «Вечірнього Києва» пояснили, яких заходів вживають у столиці проти водного «екоциду».

ПРИБЕРЕЖНІ ЗАХИСНІ СМУГИ СТОЛИЧНИХ ВОДОЙМ ЗАНОСЯТЬ ДО ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ

«Разом з правоохоронними органами неодноразово зупиняли рейдерські захоплення прибережних територій. Ми вперше в історії Києва розробили проєкти прибережних захисних смуг, фіксуємо у документах та мапах, виносимо їх на береги водойм. Всі наші дані одразу з’являються у Держгеокадастрі, вони будуть відкриті для громадськості по закінченні війни», — пояснив Євген Кобан, речник КП «Плесо».

Так виглядає у документах перенесення на місцевість прибережної захисної смуги зони відпочинку «Наталка»

Він також нагадав, для чого це потрібно. Перш за все — для збереження водного багатства столиці та її біорізноманіття. А також, щоб врятувати річки та озера від забруднення та засмічення, зберегти їх повноводність, убезпечити від незаконної та хаотичної забудови.

Згідно із «Водним кодексом України», прибережні смуги у столиці встановлюють в залежності від розміру водойми й сягають ширини від 25 до 100 метрів вздовж берегових ліній.

У «Плесі» пояснили, що таке прибережні захисні смуги й для чого вони потрібні Києву

РІЧКА ЛИБІДЬ В ДОКУМЕНТАХ ЗНАЧИТЬСЯ КОЛЕКТОРОМ

Багато роботи наразі з документами через присвоєння статусу заповідних київським озерам та річкам. Їх треба також позначити на місцевості. Спеціалісти вже встановили перші інформаційно-охоронні знаки на берегах озер, яким Київрада надала статус природно-заповідного фонду.

Кияни можуть бачити охоронні знаки на озері Вербне, на берегах затоки Наталка, на озері Редькіне, озері Заплавне, озері Алмазне. Ця робота продовжиться.

У «Плесі» пояснюють, що створення об’єктів природно-заповідного фонду з належним планом управління вкрай важливе й захищає біорізноманіття. Тобто — всіх птахів, тварин, плазунів, риб, комах, рослини, які живуть та ростуть навколо озер та в їх глибинах.

Заповідання дозволяє також підтримувати баланс унікальної київської екосистеми, посилювати стійкість української природи та столичного ареалу до змін клімату, забезпечувати глобальну продовольчу безпеку, покращувати якість води у відкритих джерелах.

Такі знаки з’являються по берегах озер столиці

«Загалом у Києві понад 400 водойм. Саме водойм, які мають такий статус, і на які є документи. На балансі „Плеса“ нині 120 водойм. Якщо ми говоримо про встановлення заповідного статусу, то це доволі довгий процес. Адже заповіданою може бути або сама водойма, або територія навколо водойми, яка може належати іншому підприємству. І ці нюанси уповільнюють процес надання статусу або заповідання», — пояснили «Вечірньому Києву» у «Плесі».

Але у Києві в цьому році, попри війну, продовжився інший цікавий процес — інвентаризація та обліковування всіх без винятку водних об’єктів. У списку їх вже майже 700!

Мова про водойми, у яких ще й досі не визначений реальний статус. Наприклад — літописна річка Либідь. Всі знають, що це ріка, а по документах радянського зразка це — гідротехнічна споруда. Її виведуть з цього ганебного «паперового» статусу.

Вся зібрана під час інвентаризації інформація буде доступна в електронному вигляді у відкритому Реєстрі на порталі КМДА по закінченні війни. Підприємство також планує зробити цю інформацію публічною на своїх ресурсах.

ВІД «РЕАНІМАЦІЇ» ОЗЕРА СИНЄ НЕ ВІДМОВЛЯТЬСЯ

У підприємстві не хочуть розповідати про плани на наступний сезон, адже під час війни все планування втрачає основний сенс. Проте про озеро Синє, що на Виноградарі, кажуть, що від намірів його реанімувати не відмовилися.

«Минулого року щодо озера Синє були плани поновити його водне дзеркало й розчистити. Це складна локація, є різні думки в експертів щодо відновлення водойми. Консенсусу між фахівцями поки немає. Ми намагалися то одним способом врятувати озеро, то іншим. Але неможливо вирішити проблему зараз — потрібен час, кошти, й щоб спеціалісти могли відстежувати процеси, які там відбуваються.

Через відсутність фінансування й обставини, що склалися, ми не виконували проєкт у 2022 році. Проте «Плесо» планує таки це зробити разом з депутатами, експертами, інженерами», — підтвердив «Вечірньому Києву» Євген Кобан.

За його словами, плани можна буде озвучити за наявності фінансування та безпечних умов для роботи.

«Хочемо також зробити класну локацію для пляжного відпочинку на острові Оболонському. Але розуміємо, що все може змінитися», — підкреслили у «Плесі».

ПАВОДКИ, РОЗВАГИ НА КРИЗІ, СМІТТЯ ПО БЕРЕГАХ ВОДОЙМ

За такої погоди, як в останні дні, у місті можуть виникнути внутрішні паводки — підняття рівня води у місцевих водоймах. Якщо ситуація виявиться критичною, то фахівці «Плеса» вживатимуть спеціальних інженерних заходів.

Часто паводки загрожують приватному сектору, де будинки зведені впритул до річок, ставків та струмків. Постійно працюють й спеціальні насоси для перекачування води в межах великих нових житлових районів, укріплюються деякі ділянки берегів.

«У столиці є цілорічна потреба утримувати прибережну територію, прибирати її. Адже відпочиваючих на берегах озер та річок достатньо й взимку. Тому наші мобільні бригади постійно виїжджають та ліквідовують сміттєзвалища, прибирають сміття нон стоп. Крім сміття від відпочивальників, кияни ще й постійно вивозять побутовий непотріб та будівельне сміття на береги водойм міста. Особливо це стосується лівобережжя столиці», — говорять у «Плесі».

У КП «Плесо» «Вечірньому Києву» також розповіли, що кожного року з початком зими, не залежно від погодних умов, їх спеціалісти розпочинають превентивну роботу з містянами.

На всіх водоймах, де є пляжі або популярні зони відпочинку біля води, «Плесо» встановлює інформаційні стенди та попереджувальні таблички, в яких закликає людей не нехтувати правилами безпеки на воді.

У «Плесі» говорять, що люди, особливо рибалки, часто виходять на лід. Тому кожного року розповідають про небезпеку перебування на кризі, та що робити, якщо опинилися у воді.

Спеціалізована рятувально-водолазна служба комунального підприємства чергує цілодобово, отримує всі повідомлення о ситуаціях на пляжах та інших водних локаціях. За потреби фахівці виїжджають на рятування.

Столичні лайфгарди, що влітку чергували на пляжах, зі свого боку взимку також нагадують про небезпеку, адже на прибережній смузі є велика ймовірність підковзнутися та опинитися у крижаній воді. В першу чергу це стосується тих, чий шлях додому пролягає поблизу водойм.

«Не випробовуйте долю, як тільки на водоймах починає з’являтися лід. Виходити на кригу одній людині можна лише після того, як її товщина становитиме не менше семи сантиметрів», — резюмують у «Плесі».

«Вечірній Київ» розповідав про рятувальників та водолазів «Плеса» та особливості їх роботи в усі сезони року.

Лайфгарди столиці пояснили також, що вКиєві існує два критичні сезони — літо й зима з канікулами. В цей період особливо необхідна робота з попередження нещасних випадків на воді.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення