У вівторок, 3 січня, у США ракета Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска вивела на орбіту наносупутник PolyITAN-HP-30. Його створили українські вчені до 30-річчя незалежності України.
Запуск відбувся о 16:55 за Києвом.
Завдання супутника — провести науковий експеримент, чи зможуть теплові труби стати основним елементом систем термостабілізації космічних апаратів.
Загалом у рамках запуску з мису Канаверал Falcon 9 вивела на орбіту 114 одиниць корисного навантаження. Серед них — і український супутник.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО
Супутник у космосі може піддаватися різним температурам одночасно. Наприклад, поверхня, обернена до зірки, може нагріватись до 90 градусів за Цельсієм. Тоді як поверхня, направлена у відкритий космос, опускається до мінусових температур. Це впливає як на роботу його окремих вузлів, так і наносупутника в цілому.


Супутник HP-30, який сьогодні запускають у космос, обладнаний тепловою трубою з імітацією теплового навантаження на неї. Вона здатна покращити умови теплового стану внутрішніх вузлів апарата. Це дозволить стабілізувати роботу техніки у космосі і отримувати точні дані з орбіти Землі протягом тривалого часу.
«В наносупутнику HP-30 теплова труба передає теплоту, генеровану корисним навантаженням, на зовнішній радіатор з метою відводу її в космічний простір шляхом випромінювання. Зовнішній радіатор має спеціальну пірамідальну форму з плоскими вершинами, таким чином досягається максимальна площа теплообміну із космічним середовищем», — розповів «Вечірньому Києву» розробник та інженер з теплового режиму Костянтин Половинкін.

Розробник підкреслив, що експерименти з тепловою трубою є значним кроком в розвитку наносуптникових технологій та космічних апаратів в цілому. У майбутньому це дозволить суттєво масштабувати подібні експерименти у космосі.
ЯК СТВОРЮВАЛИ СУПУТНИК
Наносупутник PolyITAN-HP-30 розробляли наукові співробітники Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Над його створенням працювала команда до 10 осіб, серед яких — конструктори, програмісти та випробувачі.
Вартість такого супутника становить 60-80 тисяч доларів без комплектувальних систем. Плату інженери виготовили самостійно, а докупляли лише чіпи та іншу додаткову електроніку.
«Теплову трубу ми також виготовили в нашій лабораторії, зробили кілька варіантів, однак використали ту, яка підійшла за геометричними показниками», — розповів «Вечірньому Києву» очільник проєкту, голова лабораторії теплових труб і наносупутникових технологій Борис Рассамакін.

За його словами, транспортування супутника до США оплачував КПІ, а ось запуск його у космос на ракеті SpaceX — безкоштовний для українців.



Зазначимо, це не перший супутник українських розробників, який дістанеться космосу. У 2014 році розробники столичного «політеху» запустили у космос супутник PolyITAN-1, який досі самостійно забезпечує себе живленням й безперебійно передає сигнал на наземну станцію КПІ. Влітку 2021 року він став найвитривалішим супутником-рекордсменом, який пережив всі аналогічні апарати, відправлені спільною міжнародною місією на орбіту Землі того року.
Юлія СЕРГЕЄВА, фото Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»