Нові адреси Києва: вулиця на Теремках одержала назву на честь гетьмана Самійла Кішки

Джерело

За останні пів року Київрада підтримала перейменування понад 200 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.

Зокрема, в межах декомунізації, у Голосіївському районі столиці перейменували також вулицю Івана Конєва, що мав славу «Кривавого маршала».

Цей радянський діяч відомий не лише активною участю у Другій світовій війні, але й у подальших загарбницьких війнах Радянського Союзу у Східній Європі. В Угорщині його вважають переконаним сталіністом, який не завагався виконати наказ про окупацію Угорської держави у 1956 році.

Слід відзначити, що раніше меморіальні скульптури цьому радянському військовому діячеві були демонтовані у Кракові (1992) та у Празі (2020). Нині ж, прибрати ім’я цього більшовицького діяча з назви київської вулиці вирішили й самі кияни, проголосувавши влітку у застосунку «Київ цифровий».

Місто Канів славиться козацькими традиціями. Фото: Канів Туристичний

Вулиця була запроєктована у 1970-х роках при забудові житлового масиву Теремки II, отримавши з 1977 року назву Маршала Конєва. З 25 серпня минулого року вулиця одержала нову назву на честь відомого козацького отамана Самійла Кішки.

Народився близько 1530 року у шляхетській родині Кошків (Кошичів) у Каневі, здобув добру освіту.

На жаль, історія не залишила його портрету, але з переказів відомо, що Самійло був фізично розвинутою та сильною людиною, високим та кремезним. З 1550-х років активно брав участь у походах Дмитра (Байди) Вишневецького, набувши великого бойового досвіду та авторитету серед козацтва. Після загибелі Вишневецького у 1564 році Самійла Кішку обирають гетьманом.

Герб Самійла Кішки. Фото з відкритих джерел

У цей період він продовжує справу свого попередника та прагне відкрити запорожцям шлях до моря. За свідченням істориків, Самійло за складом своєї душі був моряком.

Щойно взявши до рук булаву гетьмана, заходився будувати цілу флотилію чайок, маючи намір закріпитися на узбережжі та забезпечити Україні надійний вихід до Чорного моря.

Козаки на чолі з Гетьманом вперше вийшли в мору ще у 1567 році та впродовж двох років штурмували міста Козлов (Євпаторію), Ізмаїл, Кілію, Аккерман (Білгород-Дністровський) та Очаків, нещадно громивши турецькі галери у морі.

Козаки ні чолі з Самійлом Кішкою здіснили у Чорному морі чимало успішних походів. Фото з відкритих джерел
Козацький корабель, відомий під назвою «чайка». Фото з відкритих джерел
Козацька чайка у креслення Гійома де Боплана. Фото з відкритих джерел

У відповідь османський султан Селім II підтягує до Очакова регулярний флот, погрожуючи королю Речі Посполитої великою війною, якщо той не приборкає «шалених» козаків та їхнього очільника.

Внаслідок цього Сигізмунд II Август видав наказ, вимагаючи, аби козаки «зійшли з Низу» (себто із Запоріжжя), оселилися біля прикордонних замків, записалися до реєстру на королівську службу та воювали лише там, де їм накажуть воєводи чи старости. За це уряд Речі Посполитої обіцяв запорожцям високу платню. Частина козаків погодилися на пропозицію короля, за що одержали назву реєстрових.

В одному з походів гетьман потратив до полону. Фото ілюстративне з відкритих джерел

У 1573 році в одному з морських походів ескадра Самійла Кішки зазнала поразки від османського флоту, а сам гетьман потрапив до полону, де перебував близько 25 років.

Лише у 1599 році він зумів організувати повстання українських невільників на османській галері, які перебивши турецьке командування зуміли повернутися до України.

Ці події знайшли своє подальше відтворення у народній творчості, зокрема в «Думі про Самійла Кішку». В ній незламний запорізький гетьман протиставляється слабкому шляхтичу та зраднику Ляху Бутурлаку, який став вірним слугою турецького паші.

Історія порятунку гетьмана оспівується у народній «Думі про С.Кішку». Фото з відкритих джерел

Лях Бутурлак підмовляє Самійла Кішку до зради, але гетьман відкидає цю пропозицію, а натомість при зручній нагоді разом із козаками знищує сторожу, захоплює галеру і повертається на рідну землю. У думі Самійло Кішка постає справжнім героєм, вірним своїй Батьківщині.

Згодом у подяку за порятунок Святому Миколаю, він будує у Києві на Подолі дерев’яну церкву на честь Миколи Доброго. Зараз від святині збереглася лише дзвіниця.

Василь Штернберг Панорама Подолу та церква Миколи Доброго. Фото з відкритих джерел.

За свою гетьманську каденцію, він зумів домогтися від короля Речі Посполитої Сигізмунда III Вази скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), що привело до визнання козацтва як суспільного стану. В 1600 році очолював запорожців у спільному українсько-польському поході до Криму.

З останніх відомостей про Самійла Кішку відомо, що він брав участь у Лівонській війні, очоливши 4 тисячний козацький загін.

Історики припускають, що гетьман міг загинути у бою у 1602 році. Фото ілюстративне з відкритих джерел

Деякі історики припускають, що він міг загинути 28 лютого 1602 року у бою під Фелліном (Вільянді, Естонія). Згодом, тіло загиблого було перевезене на Батьківщину та поховано у Каневі на Чернечій горі. Новим гетьманом замість нього став досвідчений Гаврило Крутневич.

Окрім столиці, вулиці на честь хороброго та мужнього козака, що мріяв про могутню морську державу є у Черкасах та Запоріжжі.

Довідка: Влітку в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.

25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА

До теми: Нові адреси Києва: на Оболоні з’явилася вулиця Данила Апостола.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення