Концепція виставки перекликається із недавнім маніфестом відомого німецького філософа та соціолога Юргена Хабермаса. Соціолог нагадав німецькій спільноті про наслідки та світове усвідомлення Другої світової війни, яке призвело до прийняття Статуту ООН та створення Суду в Гаазі.
Але на відміну від суперечливої аргументації Юргена Хабермаса щодо пошуку компромісів між сторонами та оцінки постачання важкої зброї з боку світових країн-партнерів Україні, баварський художник закликає німецький уряд всебічно підтримувати Україну.
Я закликаю канцлера Німеччини потурбуватися про найшвидше відновлення миру в Україні. На мою думку, Олаф Шольц має зробити для цього все можливе. Він повинен взяти на себе обов’язки не дати німецькому народу бути осторонь кривавої війни в Україні, залишитися байдужими до страждань українців чи допомагати російському агресору», — висловлює свою позицію Фрідріх Ліннер.
Роботи художника виконані в стилі Fluxus. Він позиціонує мистецтво, як філософію відношення. Стиль дозволяє різними художніми прийомами передати особисту позицію митця до певної події. На своїй виставці художник провів аналогію між війною, що розв’язала Німеччина, і війною, що відбувається в Україні.
Для цього Фрідріх Лінер обрав для своїх картин-інсталяцій центральні будівлі Берліну в 1945 році: Бранденбурзьку браму та будівлю Рейхстагу, як наслідок амбітних планів диктатора та його прибічників.
Все, що спочатку робилося якби-то для величі нації, перетворилося у всесвітньо трагедію та катастрофу для самих німців. На білих полях картин відтворено філософські вислови німецьких філософів.
Фрідріх продовжує своє оповідання словами Гете: «У світі поширюється жахливе учення, що є зовсім божевільним. Ми повинні змінити своє життя та світогляд, в іншому випадку рано чи пізно ми втратимо свій первинний людяний облік, який надано нам було Всевишнім».
Лінер закликає німецьку спільноту до обговорення війни в України. Для цього на картинах зображено минуле Німеччини та написані риторичні питання, щодо її морального боргу перед іншими народами.
«Після Другої світової війни моя країна взяла на себе великий моральний борг. Було доведено, що Голокост ніколи це не повинен відбутися знову. Зараз історія повторюється, і тому я організував захід, щоб нагадати співвітчизникам про те, що відбувалося багато років тому. Я вважаю, що народ Німеччини не може стояти осторонь від цієї кривавої війни. Я впевнений, що Україна переможе, і німецький народ всебічно допоможе їй в цьому», — зазначив художник.
Вікторія Бабич-Вепрєва, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»
У столиці демонструють яскраві абстракції київського митця
Підрахували втікачів з Київщини через систему «Шлях»
На Куп’янському та Лиманському напрямках окупанти намагались прорвати лінію оборони: всі атаки відбиті ЗСУ
Приревнував та вдарив ножем: поліція розшукала нападника з Коцюбинського