Архистратиг Михаїл — символ Києва: які місця у столиці пов’язані з янголом

Джерело

21 листопада Православна церква відзначає день Собору Архистратига Михаїла. Це свято — головне з усіх свят на честь святих ангелів. У просторіччі він іменується Михайловим днем і дуже шанується вірянами.

Перші зображення цього святого у Києві з’явилися на печатках ще у ХІ-ХІІ століть на печатках давньоруських князів. З того часу він став символом Київського князівства, а на честь небесного покровителя міста у різний час будувалися храми, монастирі та церкви, а його скульптурами прикрашалися найбільш знакові київські споруди.

З 1995 року Фігура Архангела Михаїла прикрашає герб Києва.

З нагоди свята, «Вечірній Київ» традиційно згадує найвідоміші місця столиці, знакові пам’ятки та артефакти, пов’язані з ім’ям Святого Михайла.

САКРАЛЬНІ СПОРУДИ

Михайлівський Золотоверхий Собор. Фото: Борис Корпусенко

— Михайлівський Золотоверхий Собор

Про точну дату закладання Михайлівського Золотоверхого Собору нам відомо із літопису, де згадується про початок будівництва кам’яного храму князем Святополком Ізяславовичем (онуком Ярослава Мудрого):

«Закладена була церква Святого Михайла Золотоверха Святополком князем місяця серпня на 11 день року 1108».

Свою назву святиня одержала на честь покровителя Києва Архистратига Михаїла. Золотоверхим храм називали через те, що купол споруди був покритий золотом, що не було характерним для тих часів. Тому Михайлівський Золотоверхий Собор виділявся на фоні інших церков стародавнього Києва, започаткувавши традицію золотіння куполів.

Михайлівський монастир на старовинній світлині та мозаїка Дмитрія Солунського, що знаходиться у Москві. Колаж: Наталія Слінкіна

Внутрішнє оздоблення храму вражало своєю розкішною красою: стіни були зроблені з рожевої плінфи та бутового каменю. Інтер’єр прикрашали мармурові капітелі, шиферні плити, розкішні мозаїки та фрески.

Серед святинь Києва Михайлівський Золотоверхий собор завжди займав особливе місце. Його руйнування більшовицькою владою у 1937 році стала однією з найжахливіших втрат уркаїнської сакральної та архітектурної спадщини.

Після руйнування святині деякі мозаїки та фрески були вивезені до росії, де до цього часу зберігаються у знакових музеях країни агресорки.

Михайлівський собор незадовго до руйнування у 1937 році. Фото з відкритих джерел

Відновлення святині відбулося у 1997 році. Зараз Монастир є головним храмом Православної церкви України. Щороку Михайлівський собор відвідують сотні вірян у пошуках істини й благодаті.

У ясну погоду блакитні стіни святині зливаються з небом, створюючи неповторну та особливу атмосферу затишку та спокою.

— Михайлівський храм Видубицького монастиря

Михайлівський храм Видубицького монастиря. Колаж: Вечірній Київ

Є найдавнішим з трьох споруд монастиря, збудований у 1070 році коштом сина Ярослава Мудрого — Всеволода. Спочатку, це був шестистовпний хрещатобаневий храм характерний для епохи Київської Русі.

Через сильні розливи Дніпра виникла загроза руйнації святині, тому за часів Рюрика Ростиславовича була зведена підпірна захисна стіна, яку збудував давньоруський зодчий Петро Милонєг, про що збереглися свідчення у літописі. На фасаді храму можна побачити меморіальну дошку на його честь.

На жаль, у період феодальної роздробленості храм був занедбаний та почав руйнуватися, а у 1580-х в ньому обвалилася вівтарна частина.

Видубицький монастир. Фото: Тетяна Асадчева
Скульптура Архистратига Михаїла на подвір’ї монастиря. Фото: Тетяна Асадчева

Відродження святині було пов’язано з іменем Петра Могили у першій половині XVII сторіччя, а свого сучасного вигляду собор набув у 1766-1769 роках за проєктом архітектора Юрасова, який добудував вівтарну частину храму у стилі козацького бароко.

Гармонійне поєднання давньоруської кладки та козацького бароко можна побачити, якщо обійти навколо цього храму. Ще одним цікавим фактом, який можна роздивитися на фасаді споруди — це графіті, які дійшли до нас з давніх часів.

— Михайлівська церква при Олександрівській лікарні

Церква при Олександрівській лікарні. Фото з сайту парафії.

У 1893 році було освячене місце під будівництво церкви на честь святителя Михаїла — першого митрополита Київського. В знак поваги до свого небесного покровителя, це будівництво розпочав почесний громадянин міста Києва, меценат Михайло Дегтерьов за особисті кошти.

Цей хрещатий трьохпрестольний храм був зведений за проектом архітектора Володимира Ніколаєва. Освячення відбулося 18 червня 1895 року.

У 30 -х минулого сторіччя церква, як і багато інших сакральних споруд міста була зруйнована. Відбудована у 2000-х роках.

— Архангело-Михайлівський Звіринецький монастир

Панорама Печерська та Звіринецький монастир. Фото з відкритих джерел

Розташований поблизу поблизу Ботанічного саду імені Миколи Гришка.

На території сучасного монастиря є старовинний печерний комплекс, який за припущеннями деяких археологів міг бути побудований в ХI столітті, навіть раніше за знамениті Печери Києво-Печерської Лаври.

Тривалий час стародавні печери були закинуті, їх випадково виявили лише наприкінці минулого століття.

Звіринецький монастир, збудований у нашому столітті має незвичну історію. Фото: Тетяна Асадчева

Відродження святині, як монастирського комплексу, почалося вже за часів Незалежності та триває до наших днів: у 2007 році відбулося офіційне відкриття Скиту Різдва Пресвятої Богородиці, у підземному храмі Архангела Михаїла була проведена перша служба, а через декілька років було засновано Архангело-Михайлівський Звіринецький Монастир.

За цей період було побудовано декілька наземних храмів Монастиря за проєктом «Архітектурної майстерні», архітекторка Ольга Кругляк. Особливістю сучасних наземних храмів обителі є те, що вони збудовані у стилі грецько-візантійської стилістики з використанням мотивів святинь Афону.

— Михайлівська церква у Пирогові

Михайлівська церва у Пирогові. Фото з сайту музею

Невеличкий дерев’яний храм у Пирогові вважається найдавнішим з усіх збережених донині дерев’яних церков Центральної, Східної та Південної України.

Відомий краєзнавець ХІХ ст. Леонтій Похилевич у своїх записах датував дорогинську церкву 1600 роком, однак називалися і більш пізні цифри: 1700 та 1751.

Свого часу експерти Інституту геохімії АН України провели радіовуглецевий аналіз деревини храму св. Архистратига Михаїла, результат вразив усіх: 1528 рік.

«Храм св. Архистратига Михаїла в Київському музеї просто неба — справжній „Ноїв ковчег“ православних українців. Бо здолав не лише недалеку відстань від села Дорогинка Фастівського району Київщини до південних околиць столиці. Він із честю перетнув найбуремніші віки української історії, витримавши всі потопи й шторми», — розповідають у музеї просто неба.

За свідченням деяких дослідників народної архітектури, подібні дерев’яні церкви першими поставали на українській землі ще за часів княжої доби. Принаймні, на старовинних українських гравюрах і малюнках найчастіше зображено саме такі споруди — тридільні, з чотиригранними наметовими перекриттями та низьким опасанням (дашками від дощу та снігу).

КИЇВСЬКІ ТОПОНІМИ

Вулиця Михайлівська. Фото з відкритих джерел

Михайлівська вулиця — одна з найдавніших радіальних вулиць у південній частині колишнього «міста Ярослава». Виникла на шляху від Лядської брами до Михайлівського монастиря на честь якого отримала свою назву.

Належала до вулиць першого розряду, а стовпи для її вуличного освітлення з’явилися ще у 1799 році.

Забудова вулиці відноситься до кінці ХІХ-початку ХХ століття у характерних для цього часу стилях: пізнього класицизму, історизму, модерну та цегляного. У її забудові брали участь відомі тогочасні архітектори: Олександр Шилє, Андрій фердинанд Краусс, Павло Спарро, Володимир Ніколаєв, Микола Гарденін, Микола Казанський, Карл Шиман та інші.

У радянський час мала назву Паризької комуни. Історична назва була відновлена 1990 року.

Михайлівський провулок. Фото з відкритих джерел

Михайлівський провулок виник у 30-х років ХІХ століття під неофіційною назвою «Прорізний», бо був прокладений у межах реконструкції Старокиївської частині міста. Назву Михайлівський одержав на декілька десятиліть пізніше, також на честь Михайлівського золотоверхого монастиря.

Історична забудова провулка також відноситься переважно до другої половини ХІХ- початку ХХ століття. Однією з найбільш знакових споруд є будинок №9, збудований у стилі раціонального модерну відомим зодчим Валеріаном Риковим у 1914 році.

Також на честь Михайлівського золоверхого одержала назву історична місцевість Михайлівська Борщагівка, де у стародавні часи розміщувалися володіння цього монастиря.

СКУЛЬПТУРИ та СТАРОВИННИЙ БАРЕЛЬЄФ

Скульптура на фронтоні Костелу Святого Миколая. Фото: Андрій Черченко

На першому поверсі музею історії Києва можна побачити унікальний стародавній барельєф із зображенням Архангела Михаїла. До липня 1811 року, коли в Києві сталася масштабна пожежа він прикрашав будівлю Київського Магістрату.

За свідченням музейних експертів, скульптура ймовірно виконана в 1697 році та зображує Архангела з опущеними крилами, який стоїть на змії і встромляє спис у його пащу. Малюнок і техніка карбування наближають пам’ятник до кращих зразків ювелірного монументального мистецтва XVII — XVIII століть.

Скульптура з Київського Магістрату у Музеї істрії Києва. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева

Також скульптури Архистратига Михаїла увінчують інші знакові будівлі та святині столиці, зокрема Софію Київську, Михайлівський золотоверхий собор, Микільську браму на Арсенальній та будівлю Національної філармонії України.

Не винятком став і видатний шедевр Владислава Городецького, де центральний фронтон увінчує скульптура Архангела Михаїла роботи італійського скульптора Еліо Саля.

Склеп київського «ковбасного короля» М.Аристархова. Фото: Тетяна Асадчева

Ще один знаковий історичний артефакт, пов’язаний з охоронцем Києва можна знайти на Байковому цвинтарі. Неподалік центральної алеї, майже навпроти Вознесенського храму стоїть витончений готичний склеп із фронтоном, де зображений Архістратиг Михаїл. Тут у 1912 році похований відомий київський підприємець Михайло Аристархов, який славився виробництвом ковбасних виробів.

МОЗАЇКА ТА МУРАЛ

Мозаїка з Архангелом Михаїлом у столичній підземці. Фото з відкритих джерел

Зображення Архістратига Михаїла можна зустріти навіть у київській підземці на станції «Золоті ворота», яка є однією з найкрасивіших у нашому метрополітені. Він знаходиться перед ескалаторами з боку виходу в місто.

Інтер’єр станції, відкритої ще у 1989 році, прикрашають мозаїчні панно з відомими історичними постатями та храмами Києва, створені художниками Григорієм Коренем та Володимиром Федьком.

У 2016 році мурал прикрасив будинок на Харківському масиві. Фото з відкритих джерел

А у 2016 році образ Архистратига Михаїла втілили у муралу, який прикрашає 16 поверховий будинок на проспекті Бажана, 9 на Харківському масиві. Архангел зображений в дзеркальному відображенні на тлі синього неба. А ось в його руках не традиційний меч, а спис, яким він вражає змія. Його створив митець з Нью Йорку Gaia в межах артпроєкту Art United Us (Мистецтво нас об’єднує).

ПАМ’ЯТНИКИ

Пам’ятник на Майдані. Фото: Margo L.Kellar

Найвідоміша бронзова скульптура Архангела, яку створив скульптор Анатолій Кущ, знаходиться у серці столиці на Майдані Незалежності. Скульптура Архангела, що височить над пам’ятником «Лядські ворота» чорного кольору, з величезними позолоченими крилами, мечем і щитом.

Її встановили у 2001 році на місці, де були виявлені залишки стародавньої споруди, яка за припущенням істориків та краєзнавців слугувала південно-східною брамою, яка вела у княжу частину міста.

Пам’ятник Архістратигу Михаїлу біля Головпоштампту, демонтований у 2000 році. Фото з листівки

До цього на Майдані був інший пам’ятник Михайлові роботи скульптора Георгія Куровського. Попередня скульптура стояла неподалік входу до головпоштамту і височіла на колоні, на якій сьогодні знаходиться глобус — знак нульового кілометра в Києві.

Монумент є однією з найбільш неоднозначних пам’яток столиці. Віряни часто критикують його за «неканонічність» через чорний колір та короткі крила, мистецтвознавці — за приземкуваті форми та недосконалість пропорції самої скульптури, а кияни жартівливо називають «Бетменом».

Пам’ятник Архистратигу Михаїлу поблизу метро «Мінська» Фото: Тетяна Асадчева

Пам’ятник Архістратигу Михайлу з’явився неподалік станції метро «Мінська» ще у 2000 році.

Зображення архангела виконано в іконографічних традиціях: бронзовий покровитель з німбом над головою, хрестом на грудях і потужними крилами стоїть на високій восьмигранній колоні посеред скверу. У піднятій правій руці він тримає вогненний меч, а висунута за крок права нога і характерний розмах крил роблять вигляд скульптури динамічною.

Восьмигранна колона встановлена ​​на двоступінчастий п’єдестал. На чотирьох гранях постаменту вміщено бронзові фігури крилатого хреста.

Скульптура Архистратига Михаїла у парку на Володимирській гірці. Фото: Олексій Самсонов

19 вересня 2020 року, у День спомину чуда Архистратига Михаїла у столиці відкрили нову символічну композицію — фонтан зі скульптурою Архистратига Михаїла у парку «Володимирська гірка». Скульптура гармонійно вписалася в цю легендарну місцевість та нині є окрасою верхнього парку.

До теми: 20 найцікавіших фактів про Михайлівський золотоверхий собор.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Схожі повідомлення